Кулінарні страви від майстра

Китайська кухня — це чарівне уміння творити з небаченого невідоме. Майстри умілим обробленням вихідної сировини стверджують свою владу над матеріалом. Так з'являються незвичні для нас страви, наприклад, свинина з ароматом риби, суп із ластівчиних гнізд, закуски з в'яленої медузи і молюсків, яловичина з фруктовим смаком, напої з коров'ячої жовчі і насіння лотоса.

Страва китайської кухні. Фото: Велика Епоха
Страва китайської кухні. Фото: Велика Епоха

Але це все страви святкові, делікатеси, вони коштують недешево, а повсякденну їжу китайці готують із звичайних і знайомих нам продуктів, своєрідність в основному полягає в незвичному для нас обробленні вихідної сировини.

За принципами китайської кухні, страва повинна складатися з маленьких шматочків, щоб їх було зручно брати паличками і не потрібно було обробляти страву на тарілці. Тому особлива увага приділяється нарізанню продуктів на маленькі, однакові за формою і розміром шматочки. Далі вони дуже швидко за пару хвилин смажаться на сильному вогні в розжареній олії.

В одній страві зазвичай багато інгредієнтів, причому всі вони готуються роздільно, таким чином, все рівномірно просмажене. Звідси дві основні кулінарні таємниці, що полягають у правильному нарізанні і правильному обсмажуванні. Заздалегідь китайці нічого не готують, всі страви подаються на стіл прямо з плити.

Історія китайської кухні

Одна з найяскравіших рис китайської кухні — це її тісний зв'язок із давніми традиціями. Кулінарне мистецтво в Китаї почало зароджуватися близько 5000 років тому. У ті часи, коли китайці тільки навчилися користуватися вогнем, кулінарні методи були дуже простими — сирі продукти смажили на розжарених каменях у вогнищі. За переказами, першу керамічну посудину для приготування їжі придумав Хуан-ді, міфічний мудрець-государ, легендарний засновник даосизму, що правив в 26-му столітті до н.е.

Страва китайської кухні. Фото: Велика Епоха
Страва китайської кухні. Фото: Велика Епоха

Найдавніші археологічні знахідки, пов'язані з культурою Луншань епохи неоліту, розкопані в місті Аньяне провінції Хенань, це цілий набір кухонного посуду: бронзові горщики, кухонні дошки, ножі, черпаки, лопатки та інше необхідне в господарстві начиння.

Відповідно виникали і різні способи приготування їжі. Люди навчилися варити, готувати на пару, попередньо обмазувати продукти глиною, а потім смажити, поклавши їх у багаття, смажити на рожні. Масло і олію почали використовувати в кулінарії значно пізніше. У період до династії Хань (206 р. до н.е. — 220 р. н.е.) китайські кухарі використовували тільки жир тварин. Під час династії Хань почали застосовувати олію, яку вичавлювали з насіння різних рослин.

Одну з перших кулінарних книг написав великий китайський філософ Конфуцій (4—5 ст. до н.е.), його рецепти є основою конфуціанської кухні, поширеної на батьківщині мудреця, у місті Цюйфу провінції Шаньдун. Були й інші стародавні історичні книги, що містять рецепти найскладніших страв. Одна з таких страв — це засмажена вівця. Процес її приготування був досить трудомістким, він складався з обсмажування і тушкування. В цю страву входило рисове борошно, густа паста з соєвих бобів, оцет і спеції.

Ці рецепти свідчили про розвиненість кулінарного мистецтва того часу. А в середні віки китайці навчилися готувати морозиво з фруктів із додаванням цукроподібної маси і соків.

У китайській кухні використовуються практично всі дари природи. Історично це обумовлено тим, що в країні відбувалися руйнівні війни, стихійні лиха, які спустошували країну, приводили до масового голоду. Нестаток і недоля змушували людей шукати все нові джерела харчування. З іншого боку заможні люди прагнули прикрашати свої банкети екзотичними стравами, такими як супи з плавників акули, ластівчиного гнізда, морські черепахи, в'ялені медузи, трепанги, змії, жаби, насіння лотоса тощо.

Додаткова інформація